Взято з Вип. 117, Ч. 1, 2025
Сторінки 232 -241
Отримано 30.10.2024
Доопрацьовано 25.02.2025
Прийнято 29.03.2025
Взято з Вип. 117, Ч. 1, 2025
Сторінки 232 -241
Анотація
У статті проаналізовано сучасний стан транспортного комплексу України та його вплив на забезпечення економічної стабільності, міжнародної конкурентоспроможності та інтеграційні перспективи України. Визначено основні виклики, серед яких наслідки воєнних дій, фізичне та моральне старіння інфраструктури, недостатній рівень інвестицій та необхідність прискорення адаптації до європейських стандартів. Особливу увагу приділено дослідженню змін у структурі транспортного сектору, динаміці вантажоперевезень та особливостям інвестиційного забезпечення сектору. Дослідження показало, що через руйнування інфраструктури та зміну логістичних маршрутів спостерігаються значні зрушення у структурі перевезень. Було зроблено висновки стосовно зростаючої ролі автомобільного транспорту в умовах ситуативного обмеження доступності залізничних та водних перевезень. Зазначено, що недостатнє фінансування оновлення рухомого складу та інфраструктурних об’єктів створює додаткові загрози ефективному функціонуванню транспортній системі, і є чинником гальмування економічного розвитку держави. Акцентовано увагу, що незважаючи на певне зростання інвестицій у транспортний сектор, їх розподіл є нерівномірним, що уповільнює процеси модернізації. Визначено ключові чинники, що стримують розвиток галузі, серед яких високі ризики для інвесторів, загроза атак на критичну інфраструктуру та відсутність комплексної стратегії розвитку транспортного сектору в умовах підвищеної нестабільності. Зроблено висновки стосовно необхідності активного впровадження цифрових технологій у сфері управління транспортною логістикою, що дозволить оптимізувати перевезення, зменшити втрати та підвищити ефективність роботи галузі. Рекомендовано розширити співпрацю з європейськими партнерами стосовно розвитку транспортних систем та прискорення інтеграції до європейських транспортних мереж, що сприятиме розширенню торговельних зв’язків та логістичних можливостей країни. У статті також висвітлено перспективи розвитку транспортної галузі з урахуванням світових тенденцій, таких як екологічна модернізація, цифровізація та розширення мультимодальних перевезень. Наголошено на необхідності комплексного підходу до відновлення транспортної інфраструктури, що включає розширення інвестиційних програм, впровадження інтелектуальних систем управління рухом та підвищення стійкості транспортної мережі до кризових ситуацій
Ключові слова:
транспортний комплекс України, економічний розвиток, модернізація інфраструктури, інвестиції в транспортний сектор, інтеграція до європейської транспортної мережі