Взято з Вип. 116, Ч. 2, 2024
Сторінки 171 -175
Отримано 29.06.2024
Доопрацьовано 09.11.2024
Прийнято 14.12.2024
Взято з Вип. 116, Ч. 2, 2024
Сторінки 171 -175
Анотація
В статті проаналізовано сучасні підходи до встановлення зон обмежень на землях історико-культурного призначення. У роботі розглянуто нормативно-правову базу України, порівняно з міжнародним досвідом, зокрема країн ЄС. Особливу увагу приділено використанню цифрових технологій, таких як геоінформаційні системи (ГІС), дрони та 3D-моделювання, для визначення, моніторингу та управління зонами охорони. Проаналізовано та запропоновано рекомендації, які включають вдосконалення законодавчої бази, впровадження сучасних технологій, створення механізмів компенсації за обмеження господарської діяльності та залучення громад до процесів планування. Результати дослідження спрямовані на підвищення ефективності управління історико-культурними територіями, їх інтеграцію у сучасні міські та регіональні стратегії розвитку
Ключові слова:
Історико-культурні землі, зони обмежень, культурна спадщина, ГІС, цифрові технології, законодавство