Взято з Вип. 119, 2026
Сторінки 15 -27
Отримано 13.12.2025
Доопрацьовано 10.01.2026
Прийнято 26.03.2026
Опубліковано 07.04.2026
Взято з Вип. 119, 2026
Сторінки 15 -27
Анотація
У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти прогнозування розсіювання шкідливих домішок в атмосферному повітрі в умовах сучасної кліматичної нестабільності. Проаналізовано фундаментальні принципи математичного моделювання викидів асфальтобетонних заводів (АБЗ), зокрема особливості застосування Гауссової моделі факела та методики ОНД-86. Основну увагу приділено виявленню методологічних прогалин у чинних процедурах оцінки впливу на довкілля (ОВД), які базуються на статичних метеорологічних параметрах і не враховують ризики, спричинені аномальними «хвилями тепла». На базі реального промислового об’єкта (асфальтозмішувальної установки у Вінницькій області) виконано серію чисельних експериментів, що моделюють розповсюдження діоксиду азоту (NO2) у широкому температурному діапазоні (від -10 до +40 °C). Результати моделювання продемонстрували, що екстремальна спека є критичним фактором, який зумовлює зростання приземних концентрацій забруднювача та наближення епіцентру забруднення до джерела викиду. Практична частина дослідження реалізована через картографічну візуалізацію полів концентрацій з прив’язкою до топографії населених пунктів. Доведено, що за аномально високих температур повітря (+40 °C і вище) спостерігається зниження ефективної висоти викиду внаслідок зменшення термічного градієнта, що може призводити до накриття житлової забудови концентраціями, які значно перевищують нормативні показники ГДК. Запропоновано науково обґрунтовану стратегію адаптивного менеджменту АБЗ, яка передбачає динамічне коригування технологічних циклів та впровадження систем прогностичного моніторингу повітряного басейну. Висновки роботи можуть бути використані для вдосконалення екологічних регламентів та обґрунтування меж санітарно-захисних зон підприємств дорожньої галузі
Ключові слова:
математичне моделювання, прогнозування, Гауссова модель, асфальтобетонний завод, розсіювання шкідливих домішок, чисельний експеримент, кліматична нестабільність, параметри стратифікації, екологічний ризик, санітарно-захисна зона, адаптивний екологічний менеджмент