Стаття

Отримано 29.01.2025

Доопрацьовано 18.05.2025

Прийнято 24.06.2025

Взято з Вип. 117, Ч. 2, 2025

Сторінки 368 -374

Artemchuk, Yu. (2025). SYSTEMIC APPROACHES TO SUSTAINABLE MOBILITY IN URBAN SETTINGS. Automobile Roads and Road Construction, (117.2), 368-374. https://doi.org/10.33744/0365-8171-2025-117.2-368-374

СИСТЕМНІ ПІДХОДИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В МІСЬКИХ УМОВАХ

Юлія Артемчук

Основна мета цього дослідження полягає в розгляді та аналізі екологічних інновацій, що сприяють сталому розвитку мобільності, які або відносяться до транспортної̈ політики та поступового вдосконалення транспортних технологій̆, або належать до групи інновацій̆, що спричиняють зміни транспортних технологій та транспортної системи в цілому, для зниження викидів в міських умовах

Сталий розвиток, стала мобільність, екологічні інновації, транспортна політика, екодрайвінг
  1. Schade, W. (2005). Strategic sustainability analysis: Concept and application for the assessment of European transport policy. Baden-Baden: Nomos.
  2. World Commission on Environment and Development. (1987). Our common future. Oxford: Oxford University Press.
  3. World Business Council for Sustainable Development. (2004). Sustainable mobility project: Mobility 2030 – meeting the challenges to sustainability. Geneva: World Business Council for Sustainable Development.
  4. World Business Council for Sustainable Development. (2004). Mobility 2030: Meeting the challenges to sustainability (overview). Geneva: World Business Council for Sustainable Development.
  5. Organisation for Economic Co-operation and Development. (1996). OECD economic outlook, Volume 1996, Issue 1. Paris: OECD Publishing. doi: 10.1787/eco_outlook-v1996-1-en.
  6. Schade, W., & Rothengatter, W. (2004). Sustainable mobility: Economic aspects. Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities. doi: 10.2861/13430.
  7. Rienstra, S.A., Stead, D., Banister, D., & Nijkamp, P. (1997). Assessing the complementarity of common transport policy objectives: A scenario approach. Amsterdam: Vrije Universiteit Amsterdam.
  8. Organisation for Economic Co-operation and Development. (2009). Sustainable manufacturing and eco-innovation: Framework, practices and measurement. Synthesis report. Paris: OECD Publishing.
  9. Arundel, A., & Kemp, R. (2009). Measuring eco-innovation. Maastricht: United Nations University, Maastricht Economic and Social Research Institute on Innovation and Technology.
  10. Dmytrychenko, A.M., & Artemchuk, Y.V. (2024). Systemic approaches to eco-driving for reducing emissions in urban conditions. Automobile Roads and Road Construction, 116(2), 209-215. doi: 10.33744/0365-8171-2024-116.2-209-115.
  11. Robertson, R.D., Delavary, M., Lyon, C., & Vanlaar, W. (2024). Effect of eco-driving on commercial motor vehicle driver collision risk. Journal of Safety Research, 89, 190-196. doi: 10.1016/j.jsr.2024.02.013.
  12. American Association of State Highway and Transportation Officials. (2010). Highway safety manual. Washington, DC: American Association of State Highway and Transportation Officials.

https://doi.org/10.33744/0365-8171-2025-117.2-368-374