UkrainianProfessional Education

Анотація

Швидка цифровізація об’єктів відновлюваної енергетики формує новий клас ризиків, пов’язаних з інформаційною безпекою, цілісністю даних та стійкістю операційних процесів. В умовах зростання потужностей сонячних і вітрових електростанцій, інтеграції інтелектуальних систем керування та віддалених каналів моніторингу підвищується залежність бізнес-показників від надійності ІТ-/ОТ-ландшафтів. Наявні міжнародні стандарти управління ризиками (ISO 31000, ISO/IEC 27005, NIST RMF) не враховують повною мірою географічну розподіленість активів, сезонність генерації, гібридність SCADA-інфраструктур і специфіку взаємодії з ринковими та метеорологічними API. У статті запропоновано модель SURE-RM – структурований, практично орієнтований підхід до управління ІТ-ризиками у ВДЕ-проєктах. Модель охоплює повний життєвий цикл: від формування реєстру активів та сканування загроз до аналітики контексту, розробки і впровадження планів реагування та оцінювання ефективності прийнятих заходів. Особлива увага приділяється кількісному методу оцінювання ризику (P×I×D×C), який забезпечує прозору пріоритизацію сценаріїв та оптимізацію витрат на контрзаходи. Запропоновані артефакти (реєстр активів, каталог загроз, теплові карти ризиків, playbooks) інтегруються з методологіями PMBOK, PRINCE2 та Agile, що робить модель сумісною з традиційним та гнучким управлінням проєктами. На демонстраційному прикладі сонячної електростанції потужністю 10 МВт показано практичні кроки побудови карти загроз, ранжування ризиків та вибору стратегії реагування, що дозволяє знизити середній час простою, прискорити відновлення даних SCADA та зменшити фінансові втрати. SURE-RM забезпечує структуроване залучення зацікавлених сторін, формує метрики ефективності (MTTR, RTO, RPO, покриття MFA) та сприяє узгодженню із зовнішніми аудитами. Модель може масштабуватися для портфеля об’єктів різних типів генерації, підтримує актуалізацію каталогу загроз і автоматизацію аналітики. Розширена анотація відображає наукову новизну, практичну корисність і потенційні напрями подальших досліджень, серед яких – калібрування ймовірнісних моделей на основі історичних інцидентів, розроблення автоматизованих панелей моніторингу та економічна оцінка ефективності контрзаходів у довгостроковій перспективі

Ключові слова: