Взято з Вип. 116, Ч. 1, 2024
Сторінки 81 -91
Отримано 03.05.2024
Доопрацьовано 20.08.2024
Прийнято 27.09.2024
Взято з Вип. 116, Ч. 1, 2024
Сторінки 81 -91
Анотація
Стаття присвячена нагальній проблемі управління надійністю і довговічністю транспортних споруд. Розглядаються сучасні наукові підходи оцінки технічного стану транспортних споруд засновані на аналізі деградації елементів протягом життєвого циклу експлуатації. В статті представленні переваги та недоліки найпоширеніших моделей прогнозу технічного стану будівельних конструкцій. До кожної моделі застосовується характерний критерій деградації споруди: цикл навантаження – розвантаження, накопичення критичної кількості хлоридів, коефіцієнт інтенсивності, геометричний параметр (параметри) тріщини в матеріалі, надійність тощо. Аналізується проблема вибору керуючого параметра моделі життєвого циклу елемента мостів. Сформульований теоретичний базис для моделі накопичення пошкоджень та моделі деградації основаної на фізико-механічних характеристиках матеріалу. В залежності від етапу життєвого циклу пропонується обрання типу моделі прогнозу. Розглядається модель прогнозу технічного стану мостів прийнята в нормативних документах України
Ключові слова:
критерій деградації, ланцюги, надійність, транспортні споруди, тріщиностійкість