Стаття

Отримано 31.07.2023

Доопрацьовано 20.11.2023

Прийнято 28.12.2023

Взято з Вип. 114, Ч. 2, 2023

Сторінки 126 -132

Fomenko, O., & Siedov, A. (2023). THE INFLUENCE OF GEOSYNTHETIC MATERIALS ON THE RESISTANCE OF REINFORCED SOIL WALLS TO HORIZONTAL MOVEMENTS. Automobile Roads and Road Construction, (114.2), 126-132. https://doi.org/10.33744/0365-8171-2023-114.2-126-132

ВПЛИВ ГЕОСИНТЕТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ НА СТІЙКІСТЬ АРМОГРУНТОВИХ СТІН ДО ГОРИЗОНТАЛЬНИХ ПЕРЕМІЩЕНЬ

Олена Фоменко Андрій Сєдов

У статті розглянуті конструкції армогрунтових стін з використанням різних типів армуючих елементів. Визначено, що геосинтетичні матеріали більш стійкі до вологості і агресивності середовища, проте вони чутливі до зміни температури і мають здатність деформуватися під навантаженням. Один з механізмів руйнування армогрунтових стін пов'язаний з недостатньою довжиною армуючого елемента. Аналіз дослідженнь показав, що залежно від властивостій геосінтетичних матеріалів змінюється і величина розподілу переміщень. Вони можуть супроводжуватися утворенням на верху стіни тріщин відриву та нерівномірними по висоті, горизонтальними переміщеннями лицьової частини армогрунтової стіни. В роботі проаналізовані результати оценки деформації в залежності від фізико-механічних характеристик матеріалів, що застосовуються в конструкції армогрунтових стін, які показали, що найбільший вплив на величину горизонтальних переміщень лицьової частини оказує кут внутрішнього тертя ґрунту заповнювача і осьова жорсткість геосинтетичного матеріалу. Застосування в конструкції армогрунтових стін георешіток з еліптичної формою осередків істотно впливає на величину напруги висмоктування

армогрунтова стіна, геосінтетичні матеріали, руйнування, горізонтальне переміщення, кут внутрішнього тертя
  1. Hurtina, L.H., Khlapuk, M.M., & Shuminskyi, V.D. (2019). Application of reinforcement of soil structures in hydraulic and civil engineering. Hydropower of Ukraine, 1-2, 72-75.
  2. Usychenko, O.Yu., & Kharin, P.L. (n.d.). Use of Tensar reinforced soil structures on weak waterlogged soils. Retrieved from http://publications.ntu.edu.ua/avtodorogi_i_stroitelstvo/95/096-103.pdf.
  3. HBN V.2.3-218-548:2010. (2010). Transport structures. Reinforced soil retaining walls for highways. Kyiv: Official publication.
  4. HBN V.2.3-37641918-544:2014. (2014). Highways. Application of geosynthetic materials in road structures. Basic requirements. Kyiv: Official publication.
  5. Usychenko, O.Yu. (2003). Determination of forces in geosynthetic sheets during reinforcement of backfill of reinforced soil retaining walls. Highways and Road Construction, 67, 147-154.
  6. Petrovych, V.V. (n.d.). Development of a mathematical model for calculating reinforced soil retaining walls and slopes. Retrieved from https://eprints.kname.edu.ua/3901/1/217-224_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.pdf.
  7. Usychenko, O.Yu. (2001). Review of experimental studies on the reinforcing effect of geosynthetics in road pavements. Highways and Road Construction, 62, 66-74.
  8. Palmeira, E.M., & Milligan, G.W.E. (1989). Scale and other factors affecting the results of pull-out tests of grids buried in sand. Géotechnique, 39(3), 511-524.
  9. Jewell, R.A. (1990). Reinforcement bond capacity. Géotechnique, 40(3), 513-518.
  10. Dyer, M.R. (1985). Observation of the stress distribution in crushed glass with applications to soil reinforcement. (Doctoral dissertation, University of Oxford, Oxford, United Kingdom).
  11. Meyer, N., Nernheim, A., & Emersleben, A. (2003). Influence of confining pressure, soil density and types of geogrids on soil-geogrid interaction coefficient. In Proceedings of the international e-conference “Modern trends in foundation engineering: Geotechnical challenges and solutions” (pp. 221-236).

https://doi.org/10.33744/0365-8171-2023-114.2-126-132