Стаття

Отримано 14.07.2023

Доопрацьовано 28.11.2023

Прийнято 28.12.2023

Взято з Вип. 114, Ч. 2, 2023

Сторінки 143 -152

Mamonov, K., Vyatkin, R., Shterndok, E., & Shterndok, A. (2023). TOOLKIT FOR THE FORMATION OF GEOSPATIAL PROVISION OF REGIONAL LAND USE. Automobile Roads and Road Construction, (114.2), 143-152. https://doi.org/10.33744/0365-8171-2023-114.2-143-152

ІНСТРУМЕНТАРІЙ ФОРМУВАННЯ ГЕОПРОСТОРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ РЕГІОНІВ

Костянтин Мамонов Роман Вяткін Ернест Штерндок Анна Штерндок

Доведено, що у сучасних умовах, які визначаються неоднозначними умовами, що характеризуються зниженням основних показників функціонування регіонів. На регіональному рівні відбувається поглиблення структурних диспропорцій у сфері земельних відносин та зниження ефективності використання земель. У таких умовах потребує переосмислення підходи до забезпечення позитивних зрушень землекористування на основі застосування сучасного інструментарію для формування геопросторового забезпечення у контексті формування й використання моніторингу, прийняття ефективних рішень. Визначено, що на недостатньому рівні розроблені теоретичні підходи до формування та застосування геопросторового забезпечення використання земель регіонів, яке представляє собою сукупність просторової інформації, яка створюється шляхом застосування сучасного геоінформаційного інструментарію, що дозволило побудувати геопросторові карти для прийняття обґрунтованих рішень на регіональному рівні. Досягнута мета дослідження щодо формування геопросторового забезпечення використання земель регіонів. Для досягнення мети вирішені завдання: створення кількісного підґрунтя формування геопросторового забезпечення використання земель на регіональному рівні; побудова геоінформаційних карт використання земель регіонів. Для зростання ефективності формування та використання земель об’єктів природно-заповідного фонду та створення моніторингової системи запропоновано забезпечити збільшення рівня інформаційно-аналітичного забезпечення й раціонального використання та охорони природних ресурсів на 10%. Це складне завдання здійснюється на основі розробки науково- обґрунтованих рекомендацій щодо формування та використання земель об’єктів природно-заповідного фонду на регіональному рівні та створення моніторингової геоінформаційної системи. За результатами геоінформаційного аналізу рівня використання земель об’єктів природно-заповідного фонду зроблено висновок про те, що більшість регіонів країни мають несуттєвий рівень інтегрального чинника. При цьому, інші регіони мають помірно несуттєвий рівень інтегрального чинника. Дані результати вказують на відсутність дій щодо формування та використання земель об’єктів природно-заповідного фонду за регіонами, на недосконалість системи моніторингу використання земель об’єктів природно-заповідного фонду, що потребує розробки науково обґрунтованих рекомендацій з розробки моніторингу використання земель об’єктів природно-заповідного фонду регіонів

використання земель, об’єкти природно-заповідного фонду регіонів, математичне моделювання, моніторинг, геопросторове забезпечення, карти, геоінформаційні системи
  1. Mamonov, K.A., Hrek, M.O., & Meteshkin, K.O. (2017). Development of a stakeholder-oriented approach to assessing the impact of urban planning factors on land use. Bulletin of Khmelnytskyi National University. Technical Sciences, 3(249), 160-164.
  2. Mamonov, K.A., & Korniets, A.V. (2017). Determination of geoecological monitoring of land use in cities. In Proceedings of the IV international scientific and practical conference “Geoinformation technologies in territorial management and expert research: Legal, organizational, technical problems” (pp. 75-76). Lviv: Lviv Polytechnic Publishing House.
  3. Mamonov, K.A., & Korniets, A.V. (2018). Formation of information support for geoecological monitoring of regional land use. Scientific Bulletin of Construction, 1(1), 285-287.
  4. Andrienko, T.L., et al. (2001). System of categories of the nature reserve fund of Ukraine and issues of its optimization. Kyiv: Phytosociocentre.

https://doi.org/10.33744/0365-8171-2023-114.2-143-152