Взято з Вип. 112, 2022
Сторінки 322 -331
Отримано 22.07.2022
Доопрацьовано 10.11.2022
Прийнято 15.12.2022
Взято з Вип. 112, 2022
Сторінки 322 -331
Анотація
У статті досліджено сутність та основні компоненти концепції сталого розвитку. Проаналізовано базові принципи забезпечення сталого розвитку в умовах сучасності. Обґрунтовано передумови для реалізації концепції сталого розвитку в практиці господарювання. Досліджено проблеми у сфері забезпечення сталого економічного розвитку. Сформовано загальні рекомендації щодо реалізації концепції сталого розвитку національної економіки. Для України втілення постулатів сталого розвитку й декларування сталості як основного імперативу є необхідною умовою із соціальних, економічних, конкурентних, політичних позицій. Нині країна має широкий спектр законодавчих, нормативних і рекомендаційних документів для реалізації принципів сталості. Наразі необхідним є вдосконалення та якнайповніше використання всіх існуючих елементів механізму забезпечення соціально-економічного розвитку. Актуальним є підвищення ефективності соціально-економічної та екологічної політики держави, забезпечення їхньої взаємоузгодженості та взаємодоповнюваності. Усе це дасть змогу забезпечити економічний добробут і конкурентоспроможність країни за одночасного зниження навантаження на навколишнє середовище. Сталий розвиток позиціонується як важливий імператив для сьогоднішнього та майбутніх поколінь, новий етап поступального розвитку людства, що потребує реформування наявних підходів на всіх рівнях. Етапи до формулювання дієвої концепції сталого розвитку потребують таких кроків: визначення наявного стану несталості, тобто шляхів і параметрів досягнення сталості й подолання відстані сталості; чіткого визначення параметрів, на яких доцільно і можливо розпочинати напрацювання та впроваджувати концепції, програми сталого розвитку; визначення взаємозв’язків між рівнями впровадження концепції сталості; зміни сприйняття багатьох економічних, виробничих, соціальних та інших процесів щодо впливу на збалансованість розвитку, тобто визначення сталого розвитку як доктрини розвитку на всіх рівнях; створення максимально повної інформаційної бази та інфраструктури; забезпечення відповідності правового поля вимогам сталості; адаптування чинних методичних підходів до вимог сталості розвитку національної економіки
Ключові слова:
стратегія сталого розвитку, національна економіка, міжнародна безпека, економічна безпека підприємства, управлінські рішення, економічна ефективність, соціально та екологічно ефективна економіка, економічне зростання, ресурсоефективність, економіка сталого розвитку