Отримано 11.01.2022
Доопрацьовано 11.05.2022
Прийнято 14.06.2022
Взято з Вип. 111, 2022
Сторінки 200 -205
Анотація
Однією із актуальних задач гідрохімії є вплив сонячної активності на стан речовин у водному середовищі. Мета роботи – можлива оцінка зв’язку деяких гідрохімічних показників та сонячної активності (числами Вольфа). З цією метою був виконаний аналіз середньодобових даних на наявність іонів амонію, нітрит – та нітрат – іонів мг/л, у поверхневих водах крупної рівнинної річки України за період із 1991 по 2010 роки включно (всього 7300 точок), а також дані по числам Вольфа за цей період. У зв’язку із тим, що при аналізі природних процесів відповідні залежності краще всього проявляються на рівні екстремальних (аномальних) значень, для кожного значення числа Вольфа вибирали тільки одне значення концентрації речовини – його максимальне значення. Зважаючи на це, побудову регресії виконували не для всіх вихідних даних, а тільки для максимумів концентрації. Регресію проводили у два етапи: - виділяли тільки одне (максимальне) значення Y для кожного унікального значення X; - згідно вибраних попередньо значень X та Y застосовували певного виду регресію. Спочатку була спроба побудови лінійної регресії. Однак лінія регресії у цьому випадку йшла майже горизонтально. Тому для аналізу та побудови графіка був використаний один із видів нелінійної регресії – поліноміальна квантильна регресія (поліном ступеня 3). Тип квантильної регресії – медіанна регресія, Q=0,5. В процесі дослідження було виявлено суттєве зменшення концентрації неорганічних сполук азоту при поступовому збільшенні значень чисел Вольфа. Запропонована “регресія максимумів” має також практичну цінність при вирішенні багатьох інших задач гідроекології, зокрема прогнозуванні. На основі даних про сонячні цикли зменшення або збільшення значень W можуть бути спрогнозовані на тривалу перспективу. У цьому зв’язку достатньо реальна також наявність певної циклічності у ступені чистоти природних вод. Природні води (іони
Ключові слова:
сонячна активність, числа Вольфа, гідрохімічний часовий ряд, регресія “максимумів”, можливість довгострокових прогнозів забрудненості природних вод.Chizhevskiy A.L. Zemnoye ekho solnechnykh bur'. M.: 1973. 327 s. [in Russian].
Shvets G.I. Mnogovekovaya izmenchivost' stoka Dnepra. L.: Gidrometeoizdat. 1978. 88 s. [in Russian].
Zhuravlov M.M. Solnechnaya aktivnost' i usloviya ekspluatatsii transportnykh setey. Avtomobilnyye dorogi, 1980, №3. S.25-26. [in Russian].
Krutsyk M.D. Pavodky na Zakarpatti i sonyachna aktyvnist. Avtoshlyakhovyk Ukrayiny, Kyiv, 1993. №3. S. 49-50. [in Ukrainian].
Kutovyy S.S. Vplyv sonyachnoyi aktyvnosti na vodnist richky Prypyat. Nauk. pratsi UkrNDHMI, Kyiv, 2007. Vyp. 256. S.259-264. [in Ukrainian].
Leonov Ye.A. Kosmos i sverkhdolgosrochnyy gidrologicheskiy prognoz. SPb.: Aleteyya; Nauka. 2010. 252 s. [in Russian].
Piccardi G. The Chemical Basis of Medical Climatology. USA. -1962. [in English].
Shitikov V.K., Mastitskiy S.E. (2017) Klassifikatsiya, regressiya i drugiye algoritmy Data Mining s ispol'zovaniyem R. 351 s. – Elektronnaya kniga, adres dostupa: https://github.com/ranalytics/data-mining/. [in Russian].
Artemenko V.A., Petrovych V.V. Osoblyvosti zastosuvannya metoda kvantylnoyi rehresiyi v zadachakh hidroekolohiyi. Avtomobilni dorohy i dorozhnye budivnytstvo. Kyiv, 2021. Vyp. 110. S. 90-98. [in Ukrainian].
Petrovych V.V., Artemenko V.A. Prohnozuvannya chasovykh pryrodnykh ryadiv na osnovi metodu SVD-rozkladennya. Avtomobilni dorohy i dorozhnye budivnytstvo. Kyiv, 2012. Vyp. 84. S. 13-29. [in Ukrainian].